Путивльська жіноча гімназія була перетворена в Радянську Трудову школу ІІ ступіня, про що підтверджує посвідчення Зінаїди Бурої – учениці приміського класу Путивльської жіночої гімназії.
Для дітей дошкільного віку було організовано 2 дитячих садки. А коли в 1921 році під час голоду з Поволжжя в Путивль прибуло 525 дітей, було відкрито для дитей -сиріт 6 дитячих будинків.
У 1923 році в Путивлі працювала профшкола, 2 школи дев'ятирічки. Крім того, у повіті працювало 62 школи по ліквідації неграмотності.
Фотографії, документи, представлені на стенді, розповідають про розвиток освіти на Путивльщині в цей період.
1. Акт про надання звання шкільного працівника школи 1-го ступеня Марії Бурої.
2. Фотографія: Педколлектив СШ №1 1926 р.
3. Книга-підручник «Наше слово» для читання в четвертої групі.
Восени 1926 р. у Путивлі була відкрита вечірня школа і школа
колгоспної молоді.
У 1920 році в Путивлі почали працювати однорічні педагогічні
курси, на базі яких у 1923 році був створений педагогічний технікум.
У 1931 р. з Маріуполя був перевезений хіміко-технологічний
технікум харчової промисловості.
У 1933 р. технікум був перейменований на плодоовочевий торгівлі і переробної г алузі. Розмістився технікум у колишньому ремісничому училищі Маклакова по вул. Луначарского.
На стенді поміщений атестат: на звання вчителя початкової школи Колченко Зінаїди Л., 1939 року, фотогорафія «студенти і викладачі Путивльського педтехнікуму», фотографії, що відображають навчальний процес у цих навчальних закладах.
Фотографії випускників Путивльської медичної школи 1929-1940 р.
Згодом випускниці цієї школи стали учасницями Великої Вітчизняної війни.
10 вересня 1941 року Путивль був окупований фашистськими загарбниками. Мужньо і відважно билися на фронтах Великої Вітчизняної війни путивляни. Серед них були випускники, учителі, викладачі шкіл і навчальних закладів Путивля.
Серед них ветеран війни Власенко Д.Д. З 1943 року на фронті кавалер 2 орденів Слави 3 ступеня. З 1965 року директор Путивльської СШ №1. За сумлінну педагогічну працю нагороджений орденом Леніна. Багато років очолював районну Раду ветеранів.
Базима Г.Я. – начальник штабу партизанського з'єднання С.А.Ковпака. До війни працював директором школи №3. Відмінник народної освіти. Нагороджений орденом Леніна, орденом Богдана Хмельницького, двома орденами Червоного прапора.
Филяков М.В.- починав війну лейтенантом, командиром танкового взводу. Нагороджений орденами Олександра та багатьма медалями. Працював вчителем у СШ №1.
Титов Федір Антонович.
До війни закінчив педучилище. На фронт потрапив після закінчення військово-авіаційного училища. Був стрільцем. У складі 37-го штурмового авіаційного полку дійшов до Чехословаччини . Тут зустрів Перемогу. Нагороджений орденами Слави, Червоного Прапора і Червоної Зірки, Вітчизняної війни 111 ступеня. Після війни закінчив Сумський педінститут. Викладав історію в СШ№1, потім у технікумі.
Радик Руднєв, син комісара з'єднання С.В.Руднєва.
Устаткування класних кімнат у Радянських школах представлено дерев'яною партою, класною дошкою глобусом, чорнильницею. Протягом декількох десятиліть за такими партами одержували середню освіту радянські школярі.
Для дітей дошкільного віку було організовано 2 дитячих садки. А коли в 1921 році під час голоду з Поволжжя в Путивль прибуло 525 дітей, було відкрито для дитей -сиріт 6 дитячих будинків.
У 1923 році в Путивлі працювала профшкола, 2 школи дев'ятирічки. Крім того, у повіті працювало 62 школи по ліквідації неграмотності.
Фотографії, документи, представлені на стенді, розповідають про розвиток освіти на Путивльщині в цей період.
1. Акт про надання звання шкільного працівника школи 1-го ступеня Марії Бурої.
2. Фотографія: Педколлектив СШ №1 1926 р.
3. Книга-підручник «Наше слово» для читання в четвертої групі.
Восени 1926 р. у Путивлі була відкрита вечірня школа і школа
колгоспної молоді.
У 1920 році в Путивлі почали працювати однорічні педагогічні
курси, на базі яких у 1923 році був створений педагогічний технікум.
У 1931 р. з Маріуполя був перевезений хіміко-технологічний
технікум харчової промисловості.
У 1933 р. технікум був перейменований на плодоовочевий торгівлі і переробної г алузі. Розмістився технікум у колишньому ремісничому училищі Маклакова по вул. Луначарского.
На стенді поміщений атестат: на звання вчителя початкової школи Колченко Зінаїди Л., 1939 року, фотогорафія «студенти і викладачі Путивльського педтехнікуму», фотографії, що відображають навчальний процес у цих навчальних закладах.
Фотографії випускників Путивльської медичної школи 1929-1940 р.
Згодом випускниці цієї школи стали учасницями Великої Вітчизняної війни.
10 вересня 1941 року Путивль був окупований фашистськими загарбниками. Мужньо і відважно билися на фронтах Великої Вітчизняної війни путивляни. Серед них були випускники, учителі, викладачі шкіл і навчальних закладів Путивля.
Серед них ветеран війни Власенко Д.Д. З 1943 року на фронті кавалер 2 орденів Слави 3 ступеня. З 1965 року директор Путивльської СШ №1. За сумлінну педагогічну працю нагороджений орденом Леніна. Багато років очолював районну Раду ветеранів.
Базима Г.Я. – начальник штабу партизанського з'єднання С.А.Ковпака. До війни працював директором школи №3. Відмінник народної освіти. Нагороджений орденом Леніна, орденом Богдана Хмельницького, двома орденами Червоного прапора.
Филяков М.В.- починав війну лейтенантом, командиром танкового взводу. Нагороджений орденами Олександра та багатьма медалями. Працював вчителем у СШ №1.
Титов Федір Антонович.
До війни закінчив педучилище. На фронт потрапив після закінчення військово-авіаційного училища. Був стрільцем. У складі 37-го штурмового авіаційного полку дійшов до Чехословаччини . Тут зустрів Перемогу. Нагороджений орденами Слави, Червоного Прапора і Червоної Зірки, Вітчизняної війни 111 ступеня. Після війни закінчив Сумський педінститут. Викладав історію в СШ№1, потім у технікумі.
Радик Руднєв, син комісара з'єднання С.В.Руднєва.
Устаткування класних кімнат у Радянських школах представлено дерев'яною партою, класною дошкою глобусом, чорнильницею. Протягом декількох десятиліть за такими партами одержували середню освіту радянські школярі.
